Автор: Ольга Бідненко
Тиждень перед святом Пасхи християни різних конфесій переживають особливі дні: згадують останні години на землі Ісуса Христа, а в неділю святкують Його Воскресіння. Хтось старанно розмальовує крашанки та випікає паски, щоб у неділю вкласти провіант у кошики та занести на освячення, інші організовують “страсну ходу”, згадуючи хресний шлях Ісуса. Євангельські християни проводять вечерю любові – хлібопреломлення та омивають братам та сестрам по вірі ноги…
Цікаво зануритись в історію Пасхи та дізнатись коріння того чи іншого символу найвеличнішого свята християн.
Слов’янські коріння Пасхи та звідки виникла назва “Великдень”
Після того, як Володимир Великий охрестив Київську Русь, починається процес асиміляції язичницьких свят з християнськими. Для слов’ян 10 століття християнство – чужа та не зрозуміла релігія, й нові свята можуть бути сприйняті вороже, ось і починають правителі діяти хитрощами, накладаючи одне свято на інше.
Так, давнє свято зимового сонцестояння Коляда – стало Різдвом Христовим, літнє сонцестояння Купала – святом Івана Хрестителя, свято Перуна – Днем Іллі пророка. А от християнська Пасха збіглася з особливим язичницьким святом під назвою Великдень.
Великдень – це язичницький Новий рік, його святкували в день весняного рівнодення. Жінки випікали хліб Дажбога – циліндричної форми паски з білою глазур’ю, які зверху посипали насінням. І це, як не дивно, – символ чоловічого дітородного органу… А крашанки?
Крашанки – історія виникнення
Готуючись до свята Великодня, язичники здавна розмальовували курячі яйця. Задовго до християнства яйцями билися на свято плодоріддя. Вони називалися “ритуальними яйцями Макоші” (богині родючості) й мали на собі зображені спеціальні символи.
З прийняттям християнства на Русі з метою приховати справжнє, зовсім не християнське походження крашених яєць, з’явилася легенда щодо їхнього виникнення. Згідно з нею, після Христового Воскресіння Марія Магдалина дійшла до імператора Тиберія й подарувала йому яйце, промовивши: ”Христос воскрес!”. На що імператор розсміявся: “Христос не міг воскреснути, як це яйце не може стати із білого – червоним!”. І тут, ніби, сталося диво – яйце в руках імператора дійсно стало багряно-червоним. Ось такі історії передаються від одного покоління до іншого…
Сьогодні в традиціях деяких християнських конфесій присутні символи, які колись були суворо заборонені Церквою, як непристойні атрибути язичницької віри. Думаю, що християни та ті, хто вважають себе такими, не відмовляться від ласування крашанками та смачними пасками, але історію виникнення мають знати, як і історію свята Пасхи.
Історія свята Пасхи
Пасха – це юдейське й християнське свято. Слово “пасха” походить від грецького páscha, від староєврейського “песах”, що означає — “проходження” або “пройти повз”. Що ж оминув єврейський народ під час Пасхального свята?
В книзі Вихід читаємо про те, як Ангел, знищуючи первістків в Єгипті, під час 10 кар Божих, обминав або “проходив повз” єврейських будинків, в яких одвірки були змащені кров’ю пасхального агнця. Відтоді щорічно чотирнадцятого нісана (квітня) в кожній єврейській сім’ї готували запечене ягня на згадку про милість Божу до них та спасіння від смерті.
Старозавітна Пасха, Песах, святкується на честь виходу ізраїльського народу з єгипетської неволі й означає перехід від рабства до свободи. Як же Песах пов’язаний з Воскресінням Ісуса Христа?
Істинне значення Воскресіння Христового
Для тих, хто приймає істинність Слова Божого – Біблію, не виникає складності повірити в те, що в ній написано. Стосовно Пасхи – також.
За 400 років до Різдва Христового пророк Ісая звістив про те, що “Бог готує Ягня для спасіння всього світу” (Ісаї 53). Пізніше Іван Хреститель вказав на Христа: “Ось Агнець Божий, що на себе гріх світу бере” (Івана 1:29). Так, Ісус Христос став пасхальним жертовним Ягням, “що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого” (Римл. 4:25). Старозавітні пасхальні ягнята, яких приносили в жертву, слугували прообразом Спасителя, Ісуса Христа, Який поніс покарання за гріхи людства на Голгофському хресті. В 1 Кор. 5:7 читаємо: “бо Пасха наша, Христос, принесений в жертву за нас”.
Згадуючи події Таємної Вечері, варто зазначити, що Христос спочатку спожив з учнями старозавітну Пасху – запечене ягня, і після цього запровадив новозавітну.
Апостол Павло в 1 Кор. 11:23-26 описує обряд християнської Пасхи так: “Бо я одержав від Господа те, що передав вам: як Господь Ісус тієї ночі, коли був виданий, узяв хліб, і, поблагословивши, переломив і сказав: Прийміть, споживайте, це є тіло моє, що за вас ламається. Робіть це на спогад про мене! Так само й чашу по вечері, і сказав: Ця чаша – Новий Завіт у моїй крові. Робіть це щоразу, коли будете пити, – на спогад про мене! Бо щоразу, як тільки їсте цей хліб і п’єте [цю] чашу, звіщаєте Господню смерть, аж поки Він не прийде.”
Таким чином, в день свята Пасхи християни беруть участь у вечері любові: ламають та споживають хліб та приймають чашу з вином (соком), щоб звістити про смерть Ісуса та долучитись до Воскресіння Христового.
Що в твоєму кошику?
А що ж Пасха означає для кожного з нас? Свято Воскресіння Христового — це перехід від смерті до життя, звільнення людства від тягаря гріхів, вихід, перехід з рабства гріха, зла до свободи, любові та добра. Бог поклав покарання за наші провини на Ісуса Христа – Він страждав за нас, щоб гнів Бога пройшов повз нас та ми примирилися з Ним.
Пасха – це день Божого милосердя та прощення гріхів, адже “всі згрішили, й позбавлені Божої слави, але виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі” (Римл 3:23-24).
Нехай суттю найвеличнішого християнського свята Пасхи для кожного з нас не буде лише споживання писанок, пасок та ковбаски. Але згадаймо смерть та воскресіння Ісуса Христа як доказ спасіння всього людства та любові до кожного грішника.
В ці дні подбай про свій “життєвий кошик” – своє серце, сповнивши його вірою, любов’ю та вдячністю за спасіння та милість Божу! Христос Воскрес!