«Господь, ось я, пошли Ти мене» – під таким гаслом, позиченим у пророка Ісаї, проходили в цьому році всі заходи в містечку Малин Житомирської області. Неймовірно великий вміст приховано в цих словах, оскільки кожному молодому християнину важливо відчути своє покликання, сказати Господу: «Ось я» і почати діяти.

Як на свято, з посмішками і відкритим серцем з’їжджалися молоді люди з усіх областей України, щоб з 8 по 16 липня 2009 роки знову провести час в Божій присутності і неймовірній атмосфері благоговіння. Спочатку під 4000, а під кінець фестивалю зібралося більше 5000 чоловік з України, а також гостей з Росії, Латвії, Литви, Польщі. Близько сотні молодих людей прибули в Україну з Мінська, Бреста, Пінська, Молодечно та Селігорська. Наметовий табір «Юність», що знаходиться в сосновому бору під відкритим небом, приймав також зарубіжні делегації з Німеччини, Південної Кореї, США та Аргентини.

Весь період, перебуваючи під пильним наглядом охорони з Донецька, виконуючи всі правила і вимоги організаторів, в тому числі і обов’язкове носіння бейджа з ім’ям та назвою церкви, малинчани могли використовувати всі блага, які їм з любов’ю були надані багатьма робочими руками – спортивний майданчик, туалети, місця для зарядки телефонів, медпункт, річковий пляж, продуктовий магазин, торгові намети з християнськими сувенірами, книгами, дисками. Регулярно велика вантажівка привозила соснові дрова, щоб братам і сестрам не було холодно липневими вечорами, і щоб зберегти навколишню природу, дану нам Богом, в цілісності і красі.

Найнеймовірніше – це побудована гігантська намет-навіс, орієнтовною площею 1,5 тис.кв.м, обладнана світлом, звуком, найпотужнішою відео-апаратурою, шикарно прикрашеної сценою, місцями для сидіння, плазмовими екранами, в якій проходили всі служіння та семінари. Наметові містечка організовувала сама молодь: вони виглядали один красивіше іншого, у кожного була своя інфраструктура і родзинка в ній: кухня з їдальнею, місця для відпочинку біля багаття, спальні райони з наметів, умивальники та душ, гойдалки, турніки, вивіски, центральний вхід і кордони області проживання.

8 липня відбулося урочисте відкриття, на яке приїхало багато гостей – представники правління Церкви, уряду України, Верховної Ради і навіть українські вчені. Учасників з’їзду привітали і офіційні представники місцевої районної та обласної влади, виконавчий секретар Біблійного товариства України, регіональні заступники старшого єпископа ЦХВЄ України. Задній фон сцени був прикрашений блакитними атласними тканинами, а об’єднаний хор з різних областей України, що нараховує близько 300 чоловік, був одягнений в синьо-жовту кольорову гаму – від такого поєднання кольорів перед очима вимальовувався прапор України під небесами. Музичної родзинкою відкриття став духовий оркестр з м.Горохів Волинської області. Знайомі християнські мелодії ніби придбали нове, більш величне звучання і красу. На урочистому відкритті був присутній і голова Державного комітету у справах національностей та релігій Юрій Решетніков. Він чесно зізнався, що заздрить сьогодні малинчанам. Але заздрить, скоріше, білою заздрістю: «Тому що ви маєте цей чудовий час, коли можете бути тут всі разом і оспівувати Господа, – сказав він. – З іншого боку, я гордий за нашу країну, яка дає можливість для такого роду зустрічей. І це показує, що ми рухаємося в правильному напрямку». Несподіванкою був візит Олександра Турчинова, першого віце-прем’єр-міністра України, який під час свого звернення до молоді висловив причину кризи, що охопила нашу країну; і прийшов до висновку, що: «Проблема не в тому, що економісти погано знають економіку, а тому що криза насправді не економічна і не фінансова, а духовна. І кризу моралі в дійсності можуть подолати лише християни, несучи Царство Боже людям».

«Ми хочемо, щоб Україна стала кращою, щоб все навколо стало кращим, але для цього Ми повинні стати кращими, кожен з нас особисто. Лише тоді все інше почне змінюватися», – так пояснив заввідділом молодіжного служіння ЦХВЄ пастор Богдан Левицький. Вчений і філософ Віталій Шевченко розповів молоді цікавулегенду: «Якось юнак звернув увагу на одного мудреця, який цілий Божий день тримав в руках музичний інструмент, зачіпаючи лише одну струну і видаючи тільки одну ноту. Увечері юнак не витримав, підійшов до мудреця і здивовано запитав: «Навіщо так даремно день витрачати? Всі веселяться, музиканти грають, пісні прекрасні співають, а ти тільки спостерігаєш і все на свою струну натискаєш». Мудрець на це відповів: «Вони тільки шукають свою ноту, а я її вже знайшов». «Так приємно бути з людьми, які знайшли свою ноту! – щиро зізнався вчений. – Ваша нота – це Бог, це істина, тримайтеся цього завжди». «Божий народ, аморальність набуває все більшого розмаху. А Європу називають постхристиянським материком. Чому так має бути? Голова Ради старійшин ЦХВЄ Василь Боєчко. – Просто нам варто пам’ятати, що навіть найкращий фестиваль не зробить великих змін, якщо ми, роз’їхавшись по домівках, чи не будемо сіллю. Якщо не будемо намагатися формувати чисту Церкву, духовно викрісталізовану і стійку. Нехай же Малинський фестиваль стане нашим внеском на шляху до відродження нашого народу». «Господи, ось я, пошли Ти мене!». Якщо ми спочатку говоримо: «Ось я!», То це егоїзм і не більше. Щоб йти, потрібно спочатку знати Того, Хто посилає. Особисте знайомство з Господом – ось де відправна точка», – так вважає старший єпископ Церкви ХВЄ Михайло Степанович Паночко.

Протягом усього періоду перебування в таборі молоді люди прослухали безліч семінарів від найкращих проповідників на актуальні теми, серед яких: «Чудесав Вашому житті» – Біллі Томас, «Дошлюбна чистота відносин» і «Правильне управління фінансами» – Сергій Вінковський, «Перешкоди на шляху»- Ростислав Мурах,«Як подолати спокуси»- Сергій Вітюков і багато інших. Були підняті питання про соціальне служіння, місіонерство, журналістиці та PR, проходили постійні ранкові та вечірні служіння, малинчани мали гарячі молитви, під час яких Бог сотні людей хрестив Духом Святим; проходили творчі служіння, де молодьрозкривала свої таланти і ділилася різними свідченнями; хорові групи з різних областей України, що прославляють Бога на служіннях, вражали своїм репертуаром і цікаво підібраним вбранням. Було озвучено лист-звернення до молоді України, про те, як їм необхідно поводитися і як жити, щоб остаточно не пропасти в цей останній час, під листом підписалися тисячі молодих християн. Подібний лист в останній раз відсилався до відповідних органів ще в 1998 р.

Окремий день молодіжного форуму був присвячений презентації місіонерських проектів місії «Голос надії», яка є найбільшою в Церкві християн віри євангельської України та інших церковних місійних ініціатив. За інформацією директора місії, першого заступника старшого єпископа ЦХВЄУ Миколи Синюка, в місії«Голос надії» працюють понад 350 місіонерів в 231 населеному пункті України, Мордовії, Татарстану, Карелії, Республіки Комі та інших країн. Для молоді дуже цікавими були свідчення тих людей, які працюють в нелегких умовах, але з відкритим серцем і щоденною подякою Богу.

Протягом цих днів місія «Голос надії» отримала понад 100 анкет молодих людей, які хочуть стати місіонерами і нести Благу Звістку в ті краї, де немає такого комфорту і свободи, як на рідній українській землі. В цьому і полягає сенс цьогорічного з’їзду: «Ось я, Господи, пошли Ти мене». На фестивалі булипредставлені християнські друковані видання: газета Івано-Франківської християнської місії «Добрий самарянин», «Вірую», християнська молодіжна газета «Рибка»; поширювали свої інформаційні бюлетні Коростенський біблійний коледж, присвячений випуску 2009 року, просуває думку, що навчання веде до дій; місія «Агапе», яка займається роботою з дітьми-сиротами в інтернатах, найвищою метою якої є принести слово Боже дітям-сиротам за допомогою щоденного проведення занять «Уроки життя»; Асоціація «Поклик» подарувала молоді закладочки, в яких виклала інформацію про Малин та діяльність асоціації, спрямовану на рух людей за цінності, підтримку індивідуального і суспільного діалогу в суспільстві. Молодь приїхала в Малин не за відпочинком, а за духовною їжею, духовним зростанням, і, не дивлячись на не зовсім комфортні побутові умови, їхні очі світилися від щастя, а на обличчі сяяла доброзичлива усмішка.

Сучасну молодь потрібно виховувати духовно в любові до батьків, до нашого краю. Нам необхідно об’єднати свої зусилля, щоб не дозволити життєвій течії занести молодь в небуття. Молодь в світі зацікавиться нами тоді, коли ми не втратимо того, чого вони ще не набули. XII з’їзд молоді Церкви Християн Віри Євангельської став великим внеском в розвиток нашої країни, культури, чистих людських відносин і народу. Натхненна молодь, озброївшись Божої підтримкою, почне діяти ще активніше, і нехай це зерно буде посіяно в усі куточки нашого краю. Україна стане перед Богом на коліна, і тоді вона перетвориться в найкращу країну в Європі!