Євангельські християни в науці та освіті України

Опубліковано:

Віталій Виноградов. Cпеціально для Асоціації ПОКЛИК

Християнство – завжди означає вплив. Саме тому вся його історія – це історія трансформації суспільства. Не існує жодної сфери життя людської спільноти, розвиток та покращення якої не був би пов’язаний із християнством. Не залишилась поза його увагою і сфера науки та освіти. Адже у витоків їх сучасного стану історично лежить саме християнський погляд на реальність, та його потужна просвітницька місія.

Наукова картина світу народилась у часи Реформації, коли у 16-17 століттях Західна Європа переживала максимальну напругу релігійної свідомості суспільства. Це часи, коли священик на ім’я Коперник видає рукопис про геліоцентричність, Ісак Ньютон – пише трактат із коментарями до книг Апокаліпсису та Пророка Даниїла, а Лейбніц –  свою ґрунтовну «Теодіцею». Це часи, коли протестантська англіканська церква вносить до своїх підручників Закону Божого класичний Закон Бойля-Маріотта. А Галілей, Паскаль, та Фарадей, зачаровані навколишнім світом, шукають розгадки його таємниць, вважаючи Всесвіт творінням Божим.

Наука та освіта на основі християнських цінностей

Значний час наука була лиш засобом пізнання Бога через краще розуміння створеного Ним світу. Та йшла поруч із християнством, що її народило, аж поки суспільству не був штучно нав’язаний їх уявний антагонізм. Войовничий атеїзм намагався використати авторитет науки в боротьбі з духовністю та вірою. Та всі ці спроби зазнали краху, і сьогодні серед наукової спільноти знову багато християн. Тож наприкінці 2015 року в Україні було створено Асоціацію вчених-християн, яка об’єднала більше 100-а науковців різних галузей знань (1). Але загалом, над поглибленням науки й освіти на основі християнських цінностей, у нашій країні працюють більше 200-т християн євангельського напрямку (2).

Наразі християни-науковці акцентують увагу суспільства на необхідності звернення до історичної практики формування особистості на засадах, що непідвладні ані соціальному ані політичному впливу. Саме християнська мораль може стати справжнім ядром національної свідомості українців, а відтак і основою громадянської злагоди в суспільстві, та базою для вирішення соціальних протиріч і конфліктів. Адже у важких умовах сьогодення питання безпеки держави суттєво залежить від духовних якостей населення, прищеплення яких варто посилити через науково-освітні процеси, закріпивши цю необхідність законодавчо. 

Ігнорування духовних чинників у наукових дослідженнях і міф про те, що «релігія і наука є не сумісні», і досі мають негативний вплив на підготовку спеціалістів у вишах нашої країни. Хоча саме якість та зміст виховання молоді визначає устрій усього нашого життя в майбутньому. Створення нового покоління українців – вільних від корупції, суспільно активних, та конкурентоспроможних на європейському й світовому ринках праці –  без морально-етичної складової –  неможливе. Тож сучасний навчальний заклад покликаний бути таким осередком, де здійснюється не лише професійне зростання, а й поступове сходження людини до духовних висот. Прикладом такого типу академічного викладання може слугувати Український гуманітарний інститут. Його започатковано Церквою адвентистів сьомого дня ще у 1999 році, як унікальну освітню платформу, що дає можливість не тільки підготувати всебічно освічених фахівців у різних сферах діяльності, а й  сприяти їх становленню як гідних учасників громадянського суспільства. В процесі професійного навчання студенти збагачують тут свою духовність та зміцнюють особисту віру, щоби позитивно впливати як на своє майбутнє, так і майбутнє своєї країни. Показово, що у 2013 році, за версією Міністерства освіти, інститут посів почесне 6-е місце серед приватних навчальних закладів України.

Говорячи про вищу освіту й науку, слід також зазначити, що безальтернативне викладання матеріалізму та теорії еволюції в середній та вищій школах веде до концентрації уваги молодих людей на досягненні матеріальних благ будь-якою ціною. А відтак ослабляє суспільну мораль, орієнтуючи покоління постмодернізму на егоїзм і прояви  жорстокості в боротьбі за «своє місце під сонцем». Та привчає молодь діяти, озираючись лише на юридичні обмеження, не усвідомлюючи окрім цього жодного вищих морально-етичних критеріїв. Що особливо небезпечно в умовах збройного конфлікту. Зменшити цей негативний вплив матеріалістичного виховання має на меті Інститут генези життя та Всесвіту під керівництвом єпископа об’єднання євангельських церков «Українська місіонерська Церква» Валерія Решетинського. Цей науковий заклад об’єднує професійних вчених у галузях різних наук, головна ціль яких – дослідження, розробка та поширення альтернативного наукового світогляду, що базується на тезі Розумного задуму.

Озираючись на світовий досвід, ми впевнено говоримо про позитивний вплив християнської моралі на формування відповідальної, патріотично налаштованої особистості. Але особливо важливим таке виховання є для дітей підліткового віку, коли докорінно змінюється суспільна позиція молодої людини та її контакти з оточенням. Про це свідчать і результати вітчизняного опитування, що зафіксували позитивні зміни поведінки у 57% молодших школярів, 49% учнів середніх класів, та 50% старшокласників, що сталися в процесі вивчення “Християнської етики” (3). У середньому, підвищення рівня моральності учнів становить 52%. А якщо врахувати, що до цієї кількості ще приєднуються діти, які перебувають тільки на початку процесу позитивних змін особисті, то кількісний показник ефективності викладання в школі “Християнської етики” може зрости до 75-80% (4). А відтак наблизитись до рівня позитивної оцінки предмету з боку батьків, який сягає позначки 74,6% (5)

“Християнська етика” – це викладання загальнолюдських норм поведінки на основі заповідей Божих. Показово, що вона є спільним вченням для всіх християнських конфесій в Україні. З 1992 по 2017 рік українським християнством нагромаджено значний і унікальний досвід духовно-морального виховання на її засадах. Розроблені ефективні програми, які на доступному для молоді рівні пояснюють небезпечність ВІЛ/СНІДу, наслідків абортів, куріння, алкоголізму, наркотиків, дошлюбних стосунків, згубності порнографії тощо. У цьому освітньому служінні традиційно задіяні переважно євангельські християни. Водночас цим викладанням охоплено лише частину дошкільнят, учнів та студентської молоді. Що спонукає нарощувати роботу в згаданому напрямі.

Концепція реформування вітчизняної освіти надає можливість активно залучатися до процесу її модернізації. Тож євангельські християни створюють дитячі садки, початкові та середні школи (6), та християнські освітні центри. Серед останніх можна виділити гімназію «Софія» та спеціалізовану школу «Агапе-кідс». Їх педагогічні команди активно використовують новітні технології навчання орієнтовані на потреби та інтереси дитини, на що націлена і нинішня реформа.

Робота з інтеграції християнських принципів в освітній процес через реалізацію навчальних, культурних та наукових заходів продовжується. У червні 2017 року на базі Національного університету «Острозька академія» відбувся перший Всеукраїнський з’їзд педагогів із предметів духовно-морального спрямування. Він зібрав учасників зі всіх областей України, які у своїй резолюції підкреслили: вітчизняна освіта має особливу потребу базуватися на основі традиційного світогляду поліконфесійного українського народу.

Духовні навчальні заклади

В українському суспільстві існує потужний запит на духовність та віру, цілісний спосіб життя і відповідь на складні філософські питання. Тож в Україні активно розвивається професійна підготовка викладачів предметів духовно-морального спрямування, базовими центрами якої стали Національний університет «Острозька академія» та Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова. Окрім цього, в добре підготовлених духовних фахівцях також зацікавлені й самі євангельські християни. П‘ятидесятники, баптисти й адвентисти, які значною мірою визначають сучасне обличчя протестантизму в Україні, мають у структурі своїх союзів великі відділи освіти. Їх робота – це не тільки просвітництво серед своїх вірян (7), але й підтримка духовної освіти своїх служителів на належному рівні. В Україні існує розгалужена мережа, що налічує майже 250 (8) вищих духовних навчальних закладів, 95 (9) з яких євангельського напрямку.  Вони покликані сформувати повноцінних, гармонійних та цілісних служителів, відкритих до потреб суспільства та здатних їх долати. Наразі в цих вишах навчається близько 5000 (10) студентів, які проходять підготовку з 8-ми основних напрямів: богослов’я, пасторське служіння (11), християнська журналістика, християнська педагогіка, душеопікунство, сімейне консультування, місіонерство та капеланство. А на регіональному та церковному рівні працюють ще 185 духовних шкіл рівня коледжу (12), що готують, крім іншого, лідерів молодіжного, жіночого та музичного служіння.

20 (13) вищих  духовних закладів рівня семінарії мають членство в Євро-Азійській акредитаційній асоціації.   Ця міжнародна громадська організація, що об’єднує на добровільних засадах євангельські освітні установи, почала свою роботу з 1997 року. За визначенням нинішнього президента Асоціації Сергія Саннікова, її головна мета – формувати і розвивати вітчизняну систему богословської освіти, починаючи від церковного семінарського рівня й закінчуючи вищою академічної богословської школою. А вся діяльність Асоціації спрямована на надання методичної допомоги євангельським навчальним закладам в досягненні загальноприйнятих в системі християнської освіти стандартів. І, як перспективу, визнання шкіл Асоціації на державному рівні у своїх країнах, що піднесе протестантську школу на якісно новий, професійний рівень.

Одним із лідерів євангельського освітнього простору є Українська євангельська теологічна семінарія. Заснована Союзом Вільних Церков Християн Євангельської Віри у 1992 році як вищий міжконфесійний навчальний заклад для підготовки священнослужителів, вона є членом Європейської євангельської акредитаційної асоціації (ЄЄАА) та членом Євразійської акредитаційної асоціації (ЄААА). А також співпрацює з такими глобальними рухами як Лозаннський та Всесвітній євангельський альянс. Навчальну частину УЄТС утворює Факультет теології та християнського служіння, який складається з трьох кафедр: Кафедри богослов’я, Кафедри музичного служіння, та Кафедри психології та соціально-гуманітарних дисциплін. Щорічно в УЄТС навчається близько 450 (14) студентів з різних країн та християнських конфесій.

Ще одним визначним освітнім закладом, що охоплює декілька євангельських деномінацій, є духовна академія «Міжнародний центр християнського лідерства». Започаткований у травні 2002 року МЦХЛ був задуманий як точка дотику всіх християнських сил та найкращих християнських ідей і технологій. Сьогодні до складу Правління МЦХЛ входять: старший єпископ Української Місіонерської Церкви Валерій Решетинський, президент Асоціації Незалежних Харизматичних Християнських Церков Анатолій Гаврилюк, старший пастор церкви Перемога Генрі Мадава, національний єпископ союзу «Церква Божа України» Олексій Демідович, рабин Київської єврейської месіанської громади Борис Грісенко.

Академія успішно виконує свою місію в підготовці й навчанні лідерів не тільки України, але й інших країн колишнього Радянського Союзу. Було проведено 5 великих конференцій у Києві, на яких підготовку пройшли більше 20 000 (15) лідерів різного рівня. Девіз студентів МЦХЛ: Намагайся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди (16). Вони щиро вірять у слова Христа, що «більший повинен бути усім слугою». Та мають на меті стати реформаторами Церкви й суспільства нашої країни,  яка ідентифікує себе як християнську державу, що є частиною європейського культурного простору.

Виноски:

1) http://mon.gov.ua/usi-novivni/novini-oblastej/2015/12/25/vseukrayinskij-kruglij-stil-%C2%ABosvita-i-nauka-formuvannya-osobistosti/

2) За інформації УЦХВЄ, в союзі більше 50-ти кандидатів та докторів наук, та приблизно 300 аспірантів. По ЄХБ та цифри можна вважати співставними, АСД щонайменше 40. Плюс Українська місіонерська церква та інші. Тож цифра «більше 200-т» видається мені досить обґрунтованою.

3) Доктор педагогічних наук, декан гуманітарного факультету Національного університету «Острожська академія», Жуковський В. М.

4) Жуковський В. М.

5) Жуковський В. М.

6) Тільки АСД створено 9 середніх та 5 початкових шкіл.

7) Тільки по внутрішньо церковній програмі ЄХБ «ВЕ» проходить навчання біля 5000 вірян; ХВЄ готує до запуску мережу 2-річних підліткових шкіл при церквах.

8)  За інформацією, що може уточнюватися, наданою Віталієм Гурою, заступником академічного декана Української євангельської семінарії.

9) Віталій Гура, заступник академічного декана Української євангельської семінарії.

10) В. Гура. З них: ЄХБ – 1356 студентів в 6 основних закладах, та 613 в 15-ти регіональних біблійних коледжах; ХВЄ – загалом 52 заклади різних рівнів, 5 з них основні; АСД – 396 студентів в 2 основних.

11) Рівень духовної освіти серед пасторів ХВЄ становить 55%. В. Вознюк

12) В. Гура.

13) ЕААА Зігаленко О.В.

14) УЄТС

15) МЦХЛ

16) 2 Тимофія 2:15