Церковна діяльність за роки незалежності

Опубліковано:

Олександр Богданов. Спеціально для Асоціації ПОКЛИК

“Усвідомлюючи свою відповідальність перед Богом і людьми” – ця преамбула до Конституції України написана для кожного українця. Та дуже часто Церква віддавала тільки Богові Боже, а суспільство – кесарю кесареве. Роки незалежності України, дуже суттєво змінили ставлення Церкви до суспільства та ставлення суспільства до Бога та Церкви.

Підставою цих змін стала свобода, яку отримала Церква: свобода бути та свобода діяти. Віруючі різних конфесій отримали свободу збиратись разом для служіння Богові. Разом із падінням залізної завіси відкрилась дорога до церкви. Маятник від ненависті та неповаги стрімко почав рухатись у протилежну сторону. Люди почали наповнювати Церкви.

Сьогодні християнський світогляд в Україні сповідують 55 конфесій та деномінацій, які мають спільні головні постулати християнського віровчення.

За роки незалежності України кількість християнських Церков зросла на 160% від 12 850 до 33 389:

протестанти – на 258 %* – від 2 721 до 9 742;

православні – на 168 % – від 7 034 до 18 879;

католики – на 54 % – від 3 095 до 4 768.

* Ще в 2015 році було 11 179 протестантських церков, що становило приріст у 311%. Офіційна статистика 2017 року не включає церкви окупованих територій.

Бурхливий розвиток протестантизму, який почався в середині 90-х, став однією з характерних рис релігійного життя в Україні. За своїм вченням та структурною організацією саме ця течія християнства виявилась більш соціально орієнтованою. Реформоване християнство, протестанти, пішли до людей та мали значний успіх у відповіді на проблеми та потреби населення.

Вклад євангельських церков у вирішенні соціальних проблем суспільства неможливо переоцінити. Це величезна праця з безпритульними дітьми, сиротами, людьми літнього віку та малозабезпеченими, профілактична праця серед дітей та молоді у закладах освіти для запобігання шкідливого способу життя та формування здорового поняття моральності та доброчинності. Християни-бізнесмени охоче будують загальноосвітні заклади, де навчання триває в безпечному середовищі. Євангельська Церква очолила реабілітацію алко- та наркозалежних без медикаментозного втручання.

Церква поклала на себе тягар проблем, який держава була не в змозі вирішити. Без усяких політичних гасел та нагород вона роками працювала на збудову суспільства та вирішувала проблеми окремої людини.

Діяльність протестантських церков не оминула й політичного істеблішменту. Завдяки ініціативі євангельських християн, з 2007 року в стінах Верховної Ради щочетверга збирається молитовна група депутатів для вивчення Слова Божого та з 2011 року були запроваджені щорічні Національні молитовні сніданки за участі політичних та релігійних діячів.

Події восени 2013 року на Майдані та військове протистояння на сході країни стали іспитом, який Церква гідно пройшла.

Молитва вийшла за стіни храмів та молитовних домів. У молитовних наметах Майдану молились разом віруючі усіх конфесій. Потім − потужний молитовний рух вулицями та площами українських міст. Сьогодні щорічний Національний день молитви за Україну, за ініціативою євангельських церков, став місточком молитовного єднання всього народу заради спасіння й відродження країни.

Ставлення Церкви до людей змінює ставлення людей до Церкви. Попри намагання деяких ЗМІ презентувати євангельські церкви як секти, дослідження вказують на суттєву зміну ставлення людей до євангельських християн. 16 % українців змінили його на краще.

Умови свободи мають усі конфесії однаково, але саме протестантизм за своїм вченням ставить акцент не тільки на приватному релігійному житті людини та її стосунках із Богом, а рівною мірою наголошує на активній позиції кожного віруючого в суспільстві, служінні Богові − служінні людям. Ця гілка християнства почалася як активна позиція Реформації спочатку в самій Церкві, і згодом – у суспільстві. Таким український протестантизм продовжує бути й сьогодні, змінюючи суспільство на краще.